Rambler's Top100
 
 


История России
Всемирная история

День преподобного Стефана Махрищского,Православие
   

Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю

История России, Всемирная история

ПОИСК



РЕКЛАМА

Список рефератов по истории

Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю Скачать Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю

Пам'ятний знак на честь Кодацької фортеці | |
|                                                                         |

|      |                                                             |
|      |                                                             |
|      |                                                             |
|      |с. Старые Кодаки, Днепропетровский район, Пригороды          |
|      |                                                             |

|                |
|[pic]           |[pic]                                        |
|                |                                             |
|                |                                             |
|[pic]           |Незабаром виповниться 80 років, як у селищі  |
|                |Старі Кайдаки, на залишках колишньої         |
|                |Кодацької фортеці, з ініціативи Дмитра       |
|Днепровские     |Івановича Яворницького було встановлено      |
|пороги          |невеличкий пам'ятник з таким написом: «На    |
|                |этом месте гетман Хмельницкий с войском      |
|                |запорожским взяли приступом польскую крепость|
|[pic]           |Кодак 24 апреля 1648 года». Зазначена у      |
|                |написі дата була помилковою, джерелом стала, |
|                |мабуть, широко відома «Історія Русів», що    |
|План крепости   |пов'язує взяття Кодака з початком повстання, |
|Кодак, 1635 г.  |але не в тому суть. До цього часу вже        |
|                |старенький пам'ятник залишається єдиною      |
|                |згадкою про славні події часів Визвольної    |
|[pic]           |війни українського народу 1648-1654 років на |
|                |території сучасного Дніпропетровська.        |
|                |                                             |
|План            |Історія заснування Кодацької фортеці         |
|расположения    |відносить нас до 30-х років XVII століття,   |
|Запорожских     |коли значно зросили втечі селян на Запоріжжя.|
|сечей           |Депутати сейму, який було скликано у лютому  |
|                |1635 року, прийшли до думки організувати     |
|                |блокаду Запоріжжя, щоб припинити потік       |
|[pic]           |біженців-селян на Січ та не допустити анти   |
|                |турецьких виступів запорожців. Було вирішено |
|                |збудувати на Дніпрі фортецю, яка була б      |
|Монумент в честь|опорою польського панування на Придніпров'ї  |
|взятия козаками |та розірвала б усякі зв'язки Запоріжжя з     |
|крепости Кодак  |Україною.                                    |
|                |                                             |
|                |Місце для фортеці було обрано на правому     |
|[pic]           |високому березі Дніпра, коло першого,        |
|                |Кодацького, порога, тому й фортеця дістала   |
|                |назву Кодак. Нагляд за спорудженням фортеці  |
|Кодакский порог |вів коронний гетьман Станіслав               |
|на Днепре       |Конецпольський. Будівельними роботами керував|
|                |французький інженер Гійом Левассер де Боплан.|
|                |Дерево для будівництва фортеці доставляли з  |
|[pic]           |берегів Самари. На будівництві працювали     |
|                |селяни-кріпаки, полонені татари та козаки.   |
|                |Будівництво було закінчено у липні 1635 року.|
|Карьер на месте |Фортеця, як на той час, була збудована за    |
|бывшей крепости |останнім словом фортифікаційного мистецтва і |
|Кодак. Район    |вважалась неприступною.                      |
|пос. Старые     |                                             |
|Кодаки          |Комендантом фортеці було призначено          |
|                |французького офіцера Жана Маріона, а         |
|                |комісаром -шляхтича Пшияловського. Гарнізон  |
|[pic]           |було укомп-лектовано двома ескадронами       |
|                |драгунів. Про споруду цієї фортеці виникла   |
|                |народна пісня, в якій говориться:            |
|Карьер на месте |                                             |
|бывшей крепости |Не хотіли пани-ляхи                          |
|Кодак. Район    |Попустити й трохи,                           |
|пос. Старые     |Щоб їздили в Січ бурлаки                     |
|Кодаки          |Та й через пороги, -                         |
|                |Спорудили над Кодаком                        |
|                |Город-кріпосницю                             |
|[pic]           |Ще й прислали в Кодак військо                |
|                |Чужу-чужаницю.                               |
|                |Іде бурлак чи комишник                       |
|Вид на Днепр,   |Порогом-водою,                               |
|район Старых    |Його лове чуже військо                       |
|Кодак. Остров   |Й оддає в неволю.                            |
|Кодачек.        |Зажурились запорожці,                        |
|                |Що нема їм волі                              |
|                |Нi на Дніпрі,                                |
|[pic]           |Ні на Росі,                                  |
|                |Ні в чистому полі...                         |
|                |                                             |
|Днепровские     |                                             |
|пороги          |Українські козаки цілком усвідомлювали ту    |
|                |загрозу, яка виникла з утвердженням панів на |
|                |ближніх підступах до Запоріжжя. Саме тому в  |
|[pic]           |ніч з 3 на 4 серпня 1635 року загін козаків  |
|                |на чолі а Іваном Сулимою здійснив напад на   |
|                |Кодак. Гарнізон фортеці було знищено. Як     |
|Район бывшей    |свідчить Львівський літопис, «...Сулима з    |
|крепости Кодак  |Черкас, еще два полковники з ним, зобравши   |
|                |козаків 3000, пошли до него. І так напавши   |
|                |місяця Августа, скоро запустивши, до матки   |
|[pic]           |божій 3 дня, в вечора то до світа збили      |
|                |вшисток люд єго і ноги не оставили, тільки що|
|                |на чату були виїхали 15 коней і тії ся       |
|Район бывшей    |остали. А самого живо взявши, наперві руки му|
|крепости Кодак  |ізсікли i за пазуху вложили, і у плюдри      |
|                |пороху насипали і поставили у стовпа над     |
|                |Дніпром, і запалили, і порох го втиснув в    |
|[pic]           |Дніпр».                                      |
|                |                                             |
|                |Будівничий фортеці Боплан, розповідаючи про  |
|Старые Кодаки.  |Кодак, так описував ці події: «На відстані   |
|Памятный знак в |гарматного пострілу лежить Кодак, перший з   |
|честь Кодакской |порогів скелястої гряди, що простягається    |
|крепости        |впоперек ріки, затрудняючи плавання човном. Є|
|                |тут фортеця, яку я розпочав будувати в липні |
|                |1635 року, але в серпні того ж року якийсь   |
|[pic]           |Сулима, гетьман повсталих козаків, вертаючись|
|                |з морського походу і побачивши, що фортеця   |
|                |заважає їм досягти рідного краю, зненацька   |
|Вид на Днепр.   |захопив її і розбив гарнізон, що мав десь    |
|Старые Кодаки   |коло 200 воїнів під командуванням полковника |
|                |Маріона. Цей полковник Маріон був французом. |
|                |Оволодівши фортецею і захопивши велику       |
|[pic]           |здобич, Сулима повернувся з козаками на      |
|                |Запоріжжя. Проте вони не володіли фортецею   |
|                |довго, бо інші козаки (вірні Речі Посполитій)|
|Общий вид на    |під командуванням відомого Конецпольського,  |
|место бывшей    |каштеляна краківського ударили на фортецю і  |
|крепости Кодак  |здобули її. Врешті-решт гетьман бунтівних    |
|                |козаків був полонений і разом зі своїми      |
|                |спільниками його перевезли до Варшави і там  |
|[pic]           |прилюдно четвертували».                      |
|                |                                             |
|                |Дійсно, зрадженого реєстровцями Івана Сулиму,|
|Общий вид на    |а з ним ще п'ять козацьких старшин, було     |
|место бывшей    |видано польським панам. У грудні 1635 року   |
|крепости Кодак  |Сулиму стратили у Варшаві. З тієї козацької  |
|                |старшини, що була близька до отамана Івана   |
|                |Сулими та відправлена у Варшаву, живим       |
|[pic]           |залишився хорунжий Павло Михнович Бут        |
|                |(Павлюк). Пізніше, у 1637 році, він підняв   |
|                |повстання проти польських панів, яке з       |
|Старые Кодаки.  |невеликою перервою тривало до кінця 1638 року|
|Улица вдоль     |та закінчилося поразкою селян і козаків. У   |
|старого кладбища|цьому повстанні, як і в усіх попередніх      |
|                |виступах селянства, збереглися риси          |
|                |локаль-ності: селяни, що покозачились,       |
|                |тримались ближ-че до рідних місць, а тому    |
|                |вогнища повстання легко придушувались        |
|                |панськими військами. Тяж-ка доля спіткала    |
|                |Павлюка: його по-зрадницьки схопили і        |
|                |відправили у Варшаву для страти.             |
|                |                                             |
|                |Ще в 1635 році було переведено з Низу в      |
|                |око-лиці Кодака одну річкову сотенну         |
|                |канцелярію на чолі з сотником та двома       |
|                |хорунжими.                                   |
|                |                                             |
|                |За переказом, записаним одним з авторів цих  |
|                |рядків - А. М. Ковальовим, кодацька сотня    |
|                |бра-ла активну участь у повстанні під        |
|                |проводом Якова Острянина (1638). Під час     |
|                |захисту повстанського табору біля Жовнина на |
|                |Сулі особливо відзначилася дружина кодацького|
|                |сотника Семена Мотори Варвара. Варварі       |
|                |Острянин нібито доручив стріляти особливо    |
|                |важливих персон у воро-жому таборі,          |
|                |приставивши шість козаків заряд-жати мушкети |
|                |та готувати стріли для неї. За тим же        |
|                |переказом, розвідники Потоцького нібито      |
|                |вия-вили, що джерелом «особливого зла» з боку|
|                |козацького табору є відьма, яка безпомилково |
|                |під-стрілює ротмістрів та вельмож.           |
|                |Перебіжчик-реєстровець повідомив, що та      |
|                |відьма зветься Варварою Кодак. Потоцький     |
|                |наказав відкривати гарматний вогонь по всякій|
|                |жінці, що буде помічена в козацьких шанцях.  |
|                |Дуже багато жіноцтва полягло від розриву     |
|                |порохових ядер, серед них загинула і         |
|                |Варвара...                                   |
|                |                                             |
|                |Відходячи під натиском шляхетських військ,   |
|                |повстанці шукали порятунку на території      |
|                |Російської держави. В кінці червня до        |
|                |Білгорода прибув козацький загін у 865       |
|                |чоловік на чолі з гетьманом Яковом           |
|                |Острянином. Через три дні з'явилася туди ж   |
|                |кодацька сотня Семена Мотори у складі 83     |
|                |чоловік. Усі були на конях, а в по-воду      |
|                |привели ще 370 коней. На тих конях вони      |
|                |привезли в Білгород багацько біженців. У     |
|                |доповідному листі до царя Білгородський      |
|                |воєвода Щетинін, передаючи прохання гетьмана |
|                |і козаків прийняти їх у російське підданство,|
|                |так пояснював причини, що змусили козаків    |
|                |покину-ти рідний край: «Польские й литовские |
|                |люди их хрестьянскую веру нарушают и церкви  |
|                |божии разрушают, и их побивают и жен их и    |
|                |детей, збирая в хоромы, пожигают и пищальное |
|                |зелье, насыпав им в пазуху, зажигают, й сосцы|
|                |у жен их резали... и всякое строение разоряли|
|                |й пограбили».                                |
|                |                                             |
|                |У царському указі з цього приводу було       |
|                |сказа-но: «... велел их принять под свою     |
|                |государеву державу в Московское государство  |
|                |и... велел их по их челобитию устроить на    |
|                |Чугуеве на вечное житье». Воєводі            |
|                |наказувалось негайно надати допомогу         |
|                |поселенцям з казни (кожному відповідно до    |
|                |його службового та соціального стану) хлібом,|
|                |насінням для посіву, матеріалами для         |
|                |будівництва житла та фортеці. Це, однак, не  |
|                |було виконано.                               |
|                |                                             |
|                |У 1641 році сотник Мотора розпочав піклування|
|                |про переселення кодацької сотні на територію |
|                |козацького Сибірського Війська. Чи всю       |
|                |кодацьку сотню повів з собою Семен Мотора в  |
|                |Сибірське Військо, чи якусь його частину, не |
|                |відомо. На під-ставі топонімічних пам'яток,  |
|                |які залишилися на шляхах Семена Мотори, можна|
|                |здогадуватися, де він пройшов з загоном      |
|                |відданих йому земляків. Справді, на Далекому |
|                |Сході та на Далекій Півночі вражає в         |
|                |топоніміці велика кількість назв: «Варварина |
|                |сопка», «Варварина могила», «Варварині       |
|                |груди», «Розпадок Варвари» тощо...           |
|                |                                             |
|                |Місцеві легенди розбігаються в тлумаченнях   |
|                |цих назв. З приводу «Варвариної сопки», що в |
|                |західному крилі Ванданського перевалу, який  |
|                |пере-тинає залізниця Волочаєвка              |
|                |-Комсомольськ, нігедали додержуються думки,  |
|                |що «нігедалка Варвара Сотник убивала хунхуза,|
|                |хунхуза убивав Варвару...». Трохи іншого     |
|                |переконання гольди, що меш-кають між притокою|
|                |Буреї річки Яурін та південним кордоном      |
|                |Якутії. Про «Варварину могилу» на західному  |
|                |схилі пологої безіменної сопки, кіло-метрів  |
|                |за 40 на північ від річки Яурін, вони        |
|                |ка-жуть, що «гольдка Варвара Кодак нищила    |
|                |хунху-зів, за що хунхузи знищили її...» А    |
|                |якути, які господарюють на території між     |
|                |правими притока-ми Індігірки - Нерою та Мома,|
|                |- цілком певні, що їхні «Варварині сопки» та |
|                |«Варварині моги-ли» - то пам'ятники видатній |
|                |якутці Варварі Моторі - доньці якутського    |
|                |князя Кангаласького, яка сміливо боролася з  |
|                |ворогами якутів. На що уссурійські та        |
|                |амурські козаки твердили: «Не вірте їм - вони|
|                |люди темні. Варвара - козачка. Самі          |
|                |подумайте, чи могла б ото дикунська дівка так|
|                |хоробро змагатися з хунхузами?..», але тут же|
|                |додавали (в станиці Чернігівці близько Іману)|
|                |- «то козачка Уссурійського Війська», а в    |
|                |станиці Полтавці (біля Благовєщенська) - «то |
|                |козачка Амурського Війська»...               |
|                |                                             |
|                |Ім'я Семена Мотори увійшло в історію         |
|                |географічних відкриттів на Далекому Сході. 23|
|                |квітня 1650 року загін Семена Мотори дійшов  |
|                |до Анадирського острогу - зимовища Семена    |
|                |Дежньова, де обидва вони вирішили «государеву|
|                |службу слу-жить вместе». На протязі 1650     |
|                |-1652 років Дежньов разом в Моторою ходять на|
|                |пошуки річки Пенжини (1650), лаштують походи |
|                |в верхів'я Анюю на ходинців (1651) та на     |
|                |анаульського князька Мекерку (1652), в бою з |
|                |загоном якого й поклав голову Семен Мотора...|
|                |                                             |
|                |                                             |
|                |Але повернемось до Кодака. Придушивши        |
|                |селянсько-козацьке повстання, польські пани  |
|                |поспішили з відбудовою Кодацької фортеці.    |
|                |Будівництвом відновлюваної фортеці керував   |
|                |інженер Фрідріх Гектант, який до цього       |
|                |спорудив укріп-лення у Львові, Городищі,     |
|                |Хмільнику та інших містах. Нова фортеця стала|
|                |майже втричі більше попередньої. Залогу      |
|                |фортеці вирішено було поси-лити. У липні 1639|
|                |року відбудова Кодака була закінчена. За     |
|                |повідомленням польського шляхтича Б.         |
|                |Машкевича, на високих валах були встановлені |
|                |гармати.                                     |
|                |                                             |
|                |Фортеця посилено охоронялася. Перед заходом  |
|                |сонця ворота зачинялися, міст через рів з    |
|                |водою піднімався, і нікого не пускали на-віть|
|                |у разі крайньої необхідності. Ночами по валах|
|                |ходили дозори на чолі з вартовими офіцера-ми.|
|                |В трьох кілометрах від фортеці на самому     |
|                |високому місці була збудована височенна вежа,|
|                |з верхівки якої було видно на 50 - 60        |
|                |кілометрів навколо. Біля підніжжя вежі завжди|
|                |вартував кінний загін. Як тільки дозорець на |
|                |вежі когось помічав - відразу відряджалось   |
|                |кілька вершників, аби його спіймати. Кінні   |
|                |патрулі регулярно об'їздили навколишні балки.|
|                |                                             |
|                |                                             |
|                |Губернатором Кодака коронний гетьман         |
|                |призначив шляхтича Яна Жолтовського, а       |
|                |комендантом - свого племінника Адама         |
|                |Конецпольського. Обидва вони вважалися       |
|                |досвідченими офіцерами, бо тільки що         |
|                |повернулися з-за кордону, де бага-то років   |
|                |служили у військах католицької ліги, що      |
|                |воювала тоді проти шведів та німецьких       |
|                |про-тестантських князів (Тридцятилітня війна |
|                |1618 - 1648 років).                          |
|                |                                             |
|                |Згідно з інструкцією, спеціально виробленою  |
|                |для губернатора, він мусив постійно          |
|                |піклуватися про зміцнення фортеці: щороку    |
|                |підвищувати вал на лікоть на всьому протязі, |
|                |використовуючи для цього затриманих і        |
|                |полонених; слідкувати за тим, щоб за пороги  |
|                |не було пропущено жодної душі, крім тих, які |
|                |везли продовольство реєстровцям, що залогою  |
|                |стояли коло Січі. Офіцери мусили ре-гулярно  |
|                |проводити з жовнірами військові заняття.     |
|                |Після побудови фортеці для її огляду сюди    |
|                |прибув сам коронний гетьман Станіслав        |
|                |Конецпольський. По дорозі він до свого почту |
|                |приєднував багато панів, представників влади |
|                |і навіть стар-шину реєстрових козаків.       |
|                |Останнім треба було про всяк випадок показати|
|                |зростання могутності ко-ролівства.           |
|                |                                             |
|                |Так в оточенні Конецпольського опинився і    |
|                |чигиринський сотник Богдан Хмельницький.     |
|                |За-лишившись задоволеним грізним виглядом    |
|                |фортеці, польський коронний гетьман висловив |
|                |дум-ку, що тепер фортеця неприступна.        |
|                |Висловлюючись так, Конецпольський мав на     |
|                |увазі перш за все поглузувати з старшини     |
|                |реєстровців. Сотник Богдан Хмельницький,     |
|                |роблячи вигляд, що він не помітив зловтіхи   |
|                |вельможного пана, ніби ненаро-ком зауважив   |
|                |по-латині: «Рукою створено - рукою           |
|                |руйнується».                                 |
|                |                                             |
|                |Перемігши у війні 1637-1638 років, польська  |
|                |влада була переконана, що тепер Україна      |
|                |назавж-ди приборкана, а Запорізька Січ -     |
|                |центр боротьби українського народу проти     |
|                |соціального та чу-жоземного гніту -          |
|                |ізольована і втратила своє значення. Але пани|
|                |помилились. Усі заходи з Кодацькою фортецею, |
|                |з репресіями, з посиленням залог в містах    |
|                |України дали польським панам «золотий спокій»|
|                |всього на десять років. Ці роки принесли     |
|                |українському народу тяжкі страждання. А      |
|                |затишшя те було перед грізною бурею.         |
|                |                                             |
|                |Уже в жовтні 1647 року польська адміністрація|
|                |на Україні була повідомлена про існування    |
|                |«змо-ви» серед реєстрових козаків. Тоді ж до |
|                |комен-данта Кодака дійшли чутки, що «сотник  |
|                |Хмельницький бунтує козаків». Для перевірки  |
|                |цих чу-ток з фортеці було послано ротмістра  |
|                |Радилінського. Зібравши агентурні відомості, |
|                |Радилінський підтвердив правдивість          |
|                |інформації.                                  |
|                |                                             |
|                |Польська влада не могла довіряти не тільки   |
|                |реєстровцям, але й найманим німецьким        |
|                |рейтарам та своїм власним драгунам. Нерідко  |
|                |траплялося, що ті та інші тікали з Кодацької |
|                |фортеці на Запорізьку Січ. Так, наприклад,   |
|                |втікачами з Ко-дацької фортеці були: у 1645  |
|                |році - вахмістр Вітольд Юркевич і драгун     |
|                |Степан Подобайло, у 1646 році - рейтар Венцер|
|                |Ротмайстр, а в 1647 році - навіть лейтенант  |
|                |німецьких ландскнехтів Рудольф Бенедікс.     |
|                |(Через кілька років Подобайло став           |
|                |полковником у козацькій армії Богдана        |
|                |Хмельницького.)                              |
|                |                                             |
|                |У січні 1648 року розпочалася Визвольна війна|
|                |українського народу під проводом Богдана     |
|                |Хмельницького.                               |
|                |                                             |
|                |Події вже перших місяців повстання не минули |
|                |Кодака, що не дивно, адже це був важ-ливий   |
|                |стратегічний пункт на Запоріжжі, а крім того,|
|                |і добрий орієнтир у безкраїх придніпровських |
|                |степах. В інформації, отриманій росій-ським  |
|                |воєводою С. Болковським у лютому 1648 року,  |
|                |згадується, що кримські й ногайські тата-ри  |
|                |вийшли в степ і стоять на Очаківському шляху |
|                |напроти Кодака.                              |
|                |                                             |
|                |На залогу Кодака покладав певні надії у      |
|                |при-душенні розпочатого Хмельницьким         |
|                |повстання новий коронний гетьман Микола      |
|                |Потоцький. У лютому 1648 року, наказуючи     |
|                |полковнику Ка-нівського реєстрового полку    |
|                |разом з полковника-ми Чигиринським та        |
|                |Переяславським рушити на Запоріжжя для       |
|                |придушення повстання, Пото-цький наголошував,|
|                |що до цих військ приєднаються також 200      |
|                |драгунів з Кодацької залоги. Цікаво, що за   |
|                |чутками, які поширювалися на Україні у травні|
|                |1648 року і знайшли відобра-ження у відписці |
|                |воєводи Плещеєва, п'ять тисяч реєстровців    |
|                |були надіслані Потоцьким до Кодака і саме тут|
|                |довідалися про перемогу повстанців під       |
|                |Жовтими Водами. Тоді ж поширилися чут-ки про |
|                |взяття військами Хмельницького Кодака і      |
|                |страту захопленої залоги. Ця інформація не   |
|                |відповідала дійсності, але вірно те, що вже  |
|                |тоді, у травні, Хмельницький вжив певних     |
|                |заходів щодо фортеці. Зв'язати сили          |
|                |повстанців облогою Ко-дака після             |
|                |Жовтоводської битви було б явною помилкою, це|
|                |б дало простір для дії військам на чолі з    |
|                |М.Потоцьким, але й залишати у себе в тилу    |
|                |небезпечну залогу, яка загрожувала шляхам    |
|                |сполучення гетьманських військ з Січчю, теж  |
|                |було небезпечно.                             |
|                |Тому, вирушивши з головною частиною військ та|
|                |татарами під Корсунь, Хмельницький віддав    |
|                |розпорядження Ніжинському полковнику Проко-пу|
|                |Шумейку вирушити під Кодак. Судячи з         |
|                |по-дальших подій, завдання, що його дав      |
|                |гетьман, полягало не в штурмі фортеці, а в її|
|                |щільній облозі і ізоляції. Завдання було     |
|                |виконано, і, коли з Кодака надіслали до      |
|                |короля шляхтича Собеського (родича           |
|                |майбутнього польського короля Яна III        |
|                |Собеського), він не зміг уникнути табору     |
|                |Хмельницького, де провів п'ять днів і нарешті|
|                |був відпущений гетьманом до Варшави.         |
|                |                                             |
|                |Після перемоги під Корсунем облога фортеці   |
|                |стала ще щільнішою - прибули нові підрозділи,|
|                |але штурмів, в усякому разі великих, не було.|
|                |Не підтверджується іншими джерелами датована |
|                |серпнем 1648 року інформація того ж самого   |
|                |Собеського, ніби при штурмі Кодака полягло   |
|                |чотири тисячі повстанців і до фортеці було   |
|                |надіслано три нових полки.                   |
|                |Добре відомо, що облога Кодака тривала до    |
|                |кінця вересня - початку жовтня і закінчилася |
|                |ка-пітуляцією гарнізону. В той час           |
|                |розташований під Кодаком табір повстанців    |
|                |очолювали полков-ники Максим Нестеренко,     |
|                |Прокіп Шумейко та Яків Волченко. 1 жовтня    |
|                |комендант фортеці Гродзіцький прийняв умови  |
|                |капітуляції. Згідно з ни-ми, гармати, яких   |
|                |налічувалося шість бронзових і сім залізних, |
|                |мали бути передані козакам. Пе-редбачалося,  |
|                |що жовніри вийдуть з Кодака з роз-горнутими  |
|                |прапорами, барабанами, запаленими ґнотами та |
|                |усією звичайною зброєю. Окремим пунктом умов |
|                |був гарантований вихід з Кодака ра-зом з     |
|                |залогою Стефана Чарнецького - польського     |
|                |посла до гетьмана під Жовтими Водами. Залога |
|                |вимагала, крім того, перевезення тіла Стефана|
|                |Потоцького до Києва і передачі його там      |
|                |домініканам, а також вільний вихід разом з   |
|                |жовнірами ксьондзів. (Зазначимо, що відносно |
|                |Чарнецького вимога була виконана повністю.   |
|                |Пізніше він повернувся у Річ Посполиту і під |
|                |час одного з походів на Україну, захопивши   |
|                |Чигирин і Суботів, наказав викинути з        |
|                |родинної усипальниці Хмельницьких прах       |
|                |Богдана Хмельницького і його сина Тимоша.)   |
|                |Крім вже перелічених вимог, залога домагалася|
|                |гарантій виходу у небезпечне місце під       |
|                |охороною козацького загону на чолі з Максимом|
|                |Нестеренком. Тим же днем - 1 жовтня 1648 року|
|                |- датується присяга Нестеренка, в якій він   |
|                |під загрозою небесних кар зобов'язувався     |
|                |цілими і здоровими доставити польських       |
|                |шлях-тичів і всю залогу у зазначене ними     |
|                |місце.                                       |
|                |                                             |
|                |За даними польської реляції, шляхетське      |
|                |військо покинуло фортецю 2 жовтня і вирушило |
|                |вздовж Дніпра на Крилов. Вже на марші залога,|
|                |що налі-чувала 120 чоловік, була розділена на|
|                |три части-ни. Одна мала прямувати на Чигирин,|
|                |друга - на Вороновку, третя - на Крилов.     |
|                |Слідом за поляками йшли селяни, які палали   |
|                |ненавистю до ще недавно могутніх шляхтичів та|
|                |драгунів. Під Чигирином частина залоги була  |
|                |роззброєна, офі-цери ув'язнені, а їх майно   |
|                |передали дружині Богдана Хмельницького, яка  |
|                |була на той час у Чиги-рині. Інші члени      |
|                |залоги частково були страчені козаками та    |
|                |селянами, частково - втекли. Те са-ме        |
|                |відбулося у Вороновці та Крилові. Так        |
|                |вирва-лась назовні давно стримувана ненависть|
|                |українських селян та козаків до кодацької    |
|                |залоги - цього уособлення шляхетського       |
|                |панування на Україні напередодні Визвольної  |
|                |війни .                                      |
|                |                                             |
|                |На початку 1649 року польські комісари, які  |
|                |вели тоді переговори в Переяславі з урядом   |
|                |Хмельницького, доносили королю, що, за їх    |
|                |відомостями, Кодак пустує, а гармати з       |
|                |фортеці перевезвені до Чигирина та           |
|                |Переяслава. Колись неприступна фортеця       |
|                |залишилась тепер у глибокому тилу Війська    |
|                |Запорізького і не мала стратегічно-го        |
|                |значення. Цікаво, що під час переговорів у   |
|                |Переяславі лунали вимоги козацької голоти    |
|                |за-арештувати комісарів і відправити їх у    |
|                |Кодак. Це питання обговорювалося і на        |
|                |старшинській раді, тобто не виключена була   |
|                |можливість перетво-рення фортеці на тимчасову|
|                |в'язницю для польських сановників.           |
|                |                                             |
|                |Влітку того ж 1649 року біля Кодака було     |
|                |дозволено кочувати татарам. Мабуть, у зв'язку|
|                |з цим, а також зі зміною статусу фортеці,    |
|                |частина українського населення, що жило      |
|                |навколо Кодака (головним чином ремісники),   |
|                |покинула свої оселі і вище по Дніпру         |
|                |заснувала селище Новий Кодак. Ситуація різко |
|                |змінилася напередодні возз'єднання України з |
|                |Росією. Проти цього союзу виступив кримський |
|                |хан, і вже в Переяславських статтях 1654 року|
|                |зазначалося, що в Кодаці має утримуватися    |
|                |залога з 400 козаків. З 1655 року комендантом|
|                |фортеці був Герасим Лістровий.               |
|                |                                             |
|                |До 1656 року фортеця була підпорядкована     |
|                |без-посередньо гетьманській канцелярії в     |
|                |Чигирині (генеральному обозному). (Пізніше   |
|                |Кодак чис-лився за Запорізьким Кошем.) Крім  |
|                |залоги фор-теці, тут було встановлено        |
|                |берегову сторожу з мисливців-козаків. Тоді ж |
|                |у Кодак була переве-зена похідна церква      |
|                |«архістратіга Михаїла» . У 1659 році         |
|                |запорізька адміністрація посилила Кодацьку   |
|                |фортецю як залогою, так і озброєнням.        |
|                |                                             |
|                |Запорізька Січ продовжувала залишатися       |
|                |вог-нищем антифеодального протесту.          |
|                |Запорізькі козаки пильно стежили за діями    |
|                |старшини на геть-манщині й уважно            |
|                |прислухалися до голосу народних мас, готові  |
|                |піднятися проти нових гнобителів. Коли в     |
|                |Росії розгорнулося могутнє селянсько-козацьке|
|                |повстання проти феодально-кріпосницьких      |
|                |порядків під керівництвом Степана Разіна,    |
|                |повстанням були охоплені й полки Слобідської |
|                |України.                                     |
|                |                                             |
|                |Московський піддячий Наум Колесников, бувши в|
|                |Астрахані, доносив царю: «Да у него ж де     |
|                |Стеньки в войска, с которым он в Астрахань   |
|                |пришел, большая половина меж Донскими        |
|                |хохлачей Черкас». Приблизно те ж саме писав  |
|                |піп Іван з Лискова Нижегородського повіту, що|
|                |був тоді на Дону: «...рекою де Доном вниз    |
|                |Черкаси в малих лотках идут беспрестанно...».|
|                |Царський уряд мав підстави вважати, що саме  |
|                |Кодацька фортеця була базою, навколо якої    |
|                |формуються ці загони та готуються «малые     |
|                |лотки», на яких потім ватаги козаків йдуть   |
|                |вверх по Самарі, волоком до Сіверського      |
|                |Донця, а там і на Дон. У Москві отри-мали    |
|                |також повідомлення, що кошовий отаман Іван   |
|                |Сірко у травні 1670 року десь поблизу Кодака |
|                |зустрівся з правобережним гетьманом          |
|                |Дорошенком і вів з ним переговори про спільні|
|                |дії з Степаном Разіним.                      |
|                |                                             |
|                |У 1672 році царська адміністрація зробила    |
|                |ревізію Кодацької фортеці, про що залишився  |
|                |цікавий документ. Офіційна «люстрація» так   |
|                |описувала Кодак: «Город Кодак, земляной вал  |
|                |стоит на Днепровских верхних порогах, под    |
|                |первым урочищем Кодаком на той стороно Днепра|
|                |от Києва; а строили по указу польского       |
|                |Владислава короля тот город немцы тому лет 40|
|                |или больше, а бойницыі сделаны из земли, а   |
|                |палей и обломков нет. А от порогов кругом его|
|                |ров обрезной... А мерою-де тот город Кодак   |
|                |кру-гом 900 сажен. Пушек в нем две железные  |
|                |городовые да две затинные пищали; а сколько к|
|                |тем пищалям ядер и зелья, фитилю и запасов,  |
|                |того они не ведают».                         |
|                |                                             |
|                |У 60-90-х роках XVII століття Кодацька       |
|                |фортеця відігравала важливу роль у системі   |
|                |оборони південних кордонів України і всієї   |
|                |Російської держави від Туреччини та її васала|
|                |- Кримського ханства.                        |
|                |                                             |
|                |На початку XVIII століття Кодак став місцем  |
|                |перебування народного ватажка Кіндрата       |
|                |Булавіна, що готував тут повстання проти     |
|                |царських воєвод. Після Полтавської битви 1709|
|                |року за наказом російського воєводи Яковлєва |
|                |фортеця була зруйнована. Царат мстився таким |
|                |чином за перехід на бік шведів запорізької   |
|                |старшини.                                    |
|                |                                             |
|                |Так припинила своє існування Кодацька фортеця|
|                |- одна з визначних пам'яток Дніпропетровщини,|
|                |пов'язаних з історією Визвольної війни       |
|                |українського народу під проводом Богдана     |
|                |Хмельницького. На залишках фортеці свого часу|
|                |було встановлено знак «Пам'ятник історії     |
|                |республіканського значення фортеця Кодак.    |
|                |Знаходиться під охороною держави».           |
|                |Зараз на території зони, що охороняється     |
|                |законом, діє гранітний кар'єр, у якому з     |
|                |ранку до вечора гудуть потужні екскаватори...|


Для добавления страницы "Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю"в избранное нажмите Ctrl+D
 
 
   
 
Хронология
 
 
Библиотека
 
 
Статьи
 
 
Люди в истории
 
 
История стран
 
 
Карты
 
   
   
 
Рефераты
 
 
Экзамены, ЕГЭ
 
 
ФОРУМ
 
 

В избранное!
нас добавили уже 6837 человек...
 
   
   
РЕКЛАМА
 
   
 

   
Поиск на портале:
вверх
История.ру©Copyright 2005-2017.
вверх